insult v.
ображати
to say or do something that is rude and offensive to someone
Типові сполучення: insult someone's intelligence · insult a colleague · feel insulted
Приклади
- He did not mean to insult her with his comment.
Він не хотів образити її своїм коментарем. - She felt insulted by his rude remark.
Його грубе зауваження її образило. - It's not polite to insult your colleagues.
Ображати колег неввічливо. - He apologized after accidentally insulting the guest.
Він перепросив, ненароком образивши гостя.
Теми: Спілкування
Вивчайте «insult» та тисячі інших слів у Lemmi
Інтервальні повторення, аудіо та вправи під ваш рівень. Дізнайтеся свій рівень за кілька хвилин, без реєстрації.