noble adj.
шляхетний, благородний
morally admirable, generous, or courageous
Типові сполучення: noble cause · noble intentions · noble character
Приклади
- It was a noble act to help the injured stranger.
Допомогти пораненому незнайомцеві було шляхетним вчинком. - He had noble intentions, even if the plan failed.
Його наміри були шляхетними, хоч план і провалився. - The knight was known for his noble character.
Лицар славився благородним характером. - The volunteers worked for a noble cause.
Волонтери працювали заради шляхетної мети.
дворянський, шляхетного роду
belonging to a high hereditary social rank
Типові сполучення: noble family · noble birth · noble title
Приклади
- She comes from a noble family.
Вона походить зі шляхетного роду. - The museum displays portraits of noble families.
У музеї виставлено портрети дворянських родів. - He inherited a noble title from his father.
Він успадкував від батька дворянський титул. - Was the poet of noble birth?
Поет був дворянського походження?
Теми: ЛюдиЗовнішність і характер
Вивчайте «noble» та тисячі інших слів у Lemmi
Інтервальні повторення, аудіо та вправи під ваш рівень. Дізнайтеся свій рівень за кілька хвилин, без реєстрації.